Увага! З 01.01.2022 року змінено реквізити батьківської плати за харчування. Банк: Держказначейська служба України. МФО: 820172. Р/р: UA 448201720314231011201045136. ЄДРПОУ: 41919831. Отримувач: Відділ освіти Тетіївської міської ради. Призначення платежу: Оплата за харчування ПІП (дитини), назва ЗЗСО, клас

У нас на сайті

Нормативні документи
Методична робота
Структура методичної роботи
Шкільні предметно-циклові комісії
Методичні реалії гімназії
На допомогу вчителю
Сайти і блоги вчителів
Режим роботи школи
Виховна та позакласна робота
Нормативно-правове забезпечення виховної роботи
Кадрове забезпечення виховної роботи
Система виховної роботи
План виховної роботи
Відкриті виховні години та відкриті заходи
Комісія з профілактики правопорушень
Група продовженого дня
Робота з батьками
Профорієнтація
На допомогу класному керівнику
Учнівське самоврядування
Статут учнівського самоврядування
Символіка самоврядування
Лідери ШУППР "Дивосвіт"
Структура самоврядування учнів
План роботи ШУППР
Міністерства інформують
Волонтерський загін
Рейтинг класів
Сторінка психолога
Поради учням
Поради батькам
Безпека життєдіяльності
Нормативно-правова база БЖД
Інструкції, бесіди, пам'ятки, правила
Корисні відеоматеріали
Цивільний захист: варто знати!
Наші досягнення
На допомогу батькам
Фотогалерея
Відеогалерея
Запитуйте - Відповідаємо!
Зв'язок з випускниками
Зустріч випускників
ЗНО: Акутально!
Шкільна бібліотека
Профспілка гімназії

Запитуйте - Відповідаємо

­

Поділитись

Патріотичне виховання

 

Електронний щоденник

Привітання

ПРАВЛІННЯ ШКІЛЬНОЇ УЧНІВСЬКОЇ

ПРЕЗИДЕНТСЬКО-ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

"ДИВОСВІТ"

Published in ДИВОСВІТ


Історичний факультет

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

посилання на сайт інституту: 

http://history.udpu.org.ua/




Кафедра української літератури та українознавства 

факультету української філології

 Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

  посилання на сайт факультету: 

http://ff.udpu.org.ua/


 

Інститут менеджменту та психології

Державного вищого навчального закладу 

"Університет менеджменту освіти"

Національної Академії педагогічних наук України

посилання на сайт інституту: 

http://mp.umo.edu.ua/

Вимоги до ведення учнівського щоденника

  • Щоденник є шкільним документом учня.
  • Записи в щоденнику учні повинні робити чітко, охайно, каліграфічно.
  • Учень заповнює першу сторінку обкладинки, записує назву предметів, прізвища, імена, по батькові вчителів, розклад уроків, факультативних занять, позакласних і позашкільних заходів, “Правила для учнів”.
  • Учень щоденно записує домашні завдання у графи того дня, на який вони задані.
  • Малювати в щоденнику або робити сторонні записи не дозволяється.
  • Учень пред’являє щоденник за вимогою учителя і класного керівника.
  • Учитель, оцінюючи відповідь учня, виставляє оцінку в класний журнал, одночасно вписує її в щоденник.
  • Класний керівник слідкує за наявністю в щоденнику всіх оцінок, одержаних учнем протягом тижня, зазначає кількість пропущених уроків за тиждень, в кінці щоденника виставляє підсумкові відомості про успішність та поведінку учня.
  • Батьки щотижня продивляються і підписують щоденник.
  • Адміністрація школи здійснює систематичний контроль за веденням щоденників учнями.

 

 

 

 

 

 


Архітектура - кам'яний літопис світу

Шановні батьки! 

З метою попередження дитячого травматизму під час навчально-виховного процесу, посилення особистої відповідальності працівників школи за життя і здоров’я дітей, відповідно до Законів  України «Про освіту», «Про пожежну безпеку», «Про охорону праці», «Про дорожній рух», інших нормативно-законодавчих актів щодо попередження дитячого травматизму, на виконання Комплексної програми дитячого травматизму, на виконання річного плану роботи школи на 2013-2014 навчальний рік в Тетіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 впродовж навчального року з учнями школи проводиться систематична робота щодо попередження дитячого травматизму. А це: тижні знань з безпеки життєдіяльності, уроки здоров'я, інструктажі з безпеки поведінки, щотижневі бесіди з безпеки життя і здоров'я учнів, а також уроки, години спілкування та просвітницькі години щодо збереження життя і здоров'я дітей під час канікул. Протягом 20.03 - 21.03.2014 року із школярами проводилися уроки з цивільної оборони, а з 23 по 30 травня 2014 року в школі проведено Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності.

З 1 червня по 1 вересня 2014 року у вашої дитини - КАНІКУЛИ,

тому класні керівники провели з вашими дітьми цикл профілактичних бесід:

 

  • попередження дитячого травматизму на дорозі;
  • правила поведінки в громадських місцях, полі, лісі, біля водоймищ;
  • протипожежна безпека, користування газом та електроприладами;
  • правила поведінки з вибуховонебезпечними речовинами та предметами;
  • обережна поведінка з тваринами;
  • бесіди «Будьте обережні на залізниці», «Увага! Обірваний провід», «Обережно! Отруйні гриби та рослини!»;
  • правила безпечної поведінки під час грози;
  • профілактика інфекційних захворювань;
  • профілактика правопорушень, бродяжництва, жебрацтва;
  • профілактика негативних явищ (наркоманія, токсикоманія, тютюнопаління, алкоголізм) та ін.

 Звертаємо Вашу увагу на організацію відпочинку вашої дитини під час канікул.  Звертайте більше уваги своїй дитині.  Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сином (донькою) за межами дому.  Проводьте роз’яснювальні бесіди.  Обмежте перебування вашої дитини за межами дому у вечірній час.

Пропонуємо ознайомитися з деякими корисними і важливими матеріалами окремих уроків.

Також на нашому сайті в розділі "Виховна і позакласна робота", в категорії "На допомогу класному керівнику" ви можете переглянути відеоматеріали, з якими класні керівники познайомили ваших дітей.

ПОЖЕЖА

Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. В дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте, де знаходяться засоби пожежогасіння, та вмійте ними користуватися.

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять, та під час гасіння пожежі:

1. Перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною.

2. Відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря.

3. В сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись.

4. Для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.

5. У першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей.

6. Пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток.

7. Виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер.

8. Побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу.

9. Якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь.

10.Під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню.

11. Бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом.

12. Якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

1. Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу.

2. Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти.

3. Щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку.

4. Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть "Допоможіть, пожежа!", а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду.

5. Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиніть за собою всі двері).

6. Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину. Під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон "101").

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах.

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати травмування людей та тварин, спалахи будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

Ви опинилися в осередку пожежі:

1. Не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом.

2.З небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню.

3.Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини.

4.Гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас.

5.Під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу.

6.Особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів.

7.Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

СИЛЬНИЙ ВІТЕР, ШКВАЛИ ТА СМЕРЧІ

Сильні вітри, шквали та смерчі - стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року.

Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше всього вдається оголосити штормове попередження.

Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.

Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження:

1. Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку та рекомендації про порядок дій.

2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

3. Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

4. Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

5. Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте у гараж.

6. Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.

7. Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

8. Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу.

9. Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

10. Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

11. Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.

Дії під час стихійного лиха:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

2. Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

3. Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.

4. Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

5. Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

6. Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.

7. Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

8. Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.

9. Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

10. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

11. Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об'єктів та дерев.

12. Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

Дії після стихійного лиха:

1. Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

2. Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов'язково кип'ятіть питну воду.

3. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

4. Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.

5. Не виходьте відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.

6. Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.

7. Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не по спішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

 

ОБЕРЕЖНО - РТУТЬ!

 Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення - +38,90 С.

 З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

 З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

 Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

 Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

 Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

 Дії населення при розливу ртуті у приміщенні

 Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

 1. Виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку.

 2. Відчиніть настіж усі вікна у приміщенні.

 3. Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері.

 4. Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою.

 5. Негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.

 6. Вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400гр мила і 500гр кальцинованої соди на 10 л води) або розчином перманганату калію (20гр на 10 л води).

 7. Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб.

 8. Утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200 С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт.

 9. Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

 Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

 1. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

 2. Виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу.

 3. Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою.

 4. Відчиніть настіж усі вікна.

 5. Ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері.

 6. Швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

 7. Вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку.

 8. Негайно викликайте фахівців служби "101".

 Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.

 Демеркуризація може проводитись двома способами:

 1. Хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання).

 2. Механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).

 Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.

 

РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА

  Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

 Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

 1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

 2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

 3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

 4. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

 5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).

 6. Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

 Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

 1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.

 2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

 3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

 4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

 5.  Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

 6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

 7. По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

 8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

 9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

 10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

 1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

 2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

 3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

 4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлева чи протипилова пов'язка, зволожена марлева пов'язка, хустинка або будь-яка частина одягу; для захисту шкіри - спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА

 Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

1. Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.

2. При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.

3. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

4. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

6. Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.

7. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

1. Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.

2. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.

3. По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення.

4. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій через засоби зв'язку.

5. Знайте, що вражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.

7. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають  евакуації в першу чергу.

8. Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

9. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація СДОР.

10. При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

11. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

12. З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Надання першої допомоги при ураженні СДОР

   В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії СДОР. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкове масло. 

При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

 

 НЕБЕЗПЕКА ТЕРОРИСТИЧНИХ  АКТІВ

Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу "Норд-Ост" у Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності захоплених людей, заподіянням їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті.

  Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. І з урахуванням цього, якщо вас захопили злочинці як заручника і ваше життя та здоров'я перебувають у небезпеці, варто пам'ятати ось що: 

  • намагайтесь бути розважливими, спокійними, по можливості миролюбними, не піддавайте себе зайвому ризику;
  • якщо злочинці перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими;
  • не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь;
  • виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т. д. уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами;
  • з першою ж нагодою намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження рідним чи в міліцію;
  • зберігайте свою гідність і нічого не просіть, намагайтесь з’їдати все, що дають, незважаючи на те, що їжа може бути вкрай непривабливою;
  • якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, постарайтесь установити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися;
  • намагайтесь запам’ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження;
  • не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити із самим собою про свої надії і бажання, проблеми, що трапляються в житті, намагайтесь заспокоюватись і розслаблюватись за допомогою медитації, читайте різні тексти, виконуйте вправи для розуму, намагайтеся згадати вірша — усе це є найефективнішим захистом від апатії і депресії;
  • уважно стежте за поведінкою злочинців і їхніми намірами, будьте готові рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби;
  • намагайтесь віднайти найбільш безпечне місце в приміщенні, де вас утримують і де можна було б захиститися під час штурму терористів, у разі відсутності такого місця падайте на підлогу при будь-якому шумі або стрілянині;
  • при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;
  • під час штурму ні в якому разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях;
  • при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення.

 Велика імовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об'єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, екологічними наслідками). В Україні до таких об'єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли (в тому числі аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні і отруйні речовини.

 Якщо ви опинились поблизу таких об’єктів на момент здійснення чи загрози здійснення терористичних актів, то правила безпеки аналогічні тим, які використовуються при відповідних виробничих аваріях та катастрофах. Головним при цьому є відсутність паніки і збереження спокійної поведінки, якомога швидший вихід за межі небезпечної зони, де діють чинники небезпеки, надання домедичної допомоги потерпілим, виклик компетентних служб. Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри – довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров’я постраждалим унаслідок терористичних актів. З урахуванням цього дотримання елементарних правил безпеки в таких ситуаціях є найважливішою запорукою збереження життя як найвищої людської цінності.

 

УВАГА ГАЗ!   

 При  виявленні запаху газу в квартирi (примiщеннi), де встановленi   газовi прилади:

  • • негайно закрити крани на газових приладах i перед ними (при розмi-щеннi балонiв з скрапленим газом додатково закрити вентилi у балонiв);
  • • вжити заходи щодо виведення людей iз загазованих примiщень (квартири, дому);
  • • iз незагазованого примiщення за телефоном “104”викликати аварiйну газову службу i органiзувати провiтрювання примiщення;
  • • по прибуттi бригади аварiйної газової  служби дiяти за їх  вказівками.

 Вибух (пожежа) в квартирi:

- зaкрити  вci крани на газових приладах i перед ними (при розмiщеннi балонiв всерединi кухні  додатково  закрити вентилi, балонiв);

- за телефоном “104”повiдомити в аварiйну газову службу;

-  органiзувати гасiння пожежi, при необхiдностi повiдомити за , телефоном «101» -  черговому  пожежної охорони;

- органiзувати надання першої медичної допомоги потерпiлим, при необхiдностi викликати за телефоном “103”швидку медичну допомогу;

-  не допускати сторонніх у примiщення, де виник вибух, зберегти мiсце i  обстановку  пiсля       вибуху (пожежi).

 Запах газу в пiд'їздi або в пiдвалi   житлового будинку:

- за телефоном “104”повiдомити мiсцеву аварiйну газову службу;

- органiзувати провiтрювання пiд'їзду (пiдвалу) вiдкриттям дверей (по можливостi i вікон);

- органiзувати охорону мiсця загазованостi до прибуття бригади аварiйної  газової служби, не допускати в загазованi примiщення людей з вiдкритим вогнем;

- по прибуттi бригади аварiйної  газової  служби дiяти за їх вказiвками.

  Що треба знати при користуваннi газом в побутi :

  • • газовi прилади зберiгати        в чистоті, не допускаючи до них малолiтнiх дiтей, осiб в нетверезому cтaнi, а також тих, хто не пройшов iнструктаж;
  • • перед включенням газових приладiв необхiдно провiтрити  примiщення, а при їх роботi повинна буги вiдкрита кватирка або фрамуга;
  • • на всіх газових приладах з  відводом  продуктів  згорання в димоходи повинен  бути напис «ПЕРЕВІР ТЯГУ»;
  • після  користування газовим приладом закрити вci крани на ньому i газопроводi, а також вентиль газового балону;
  • • при появi в примiщеннi запаху газу слiд негайно припинити користування газовим приладом, закрити вci крани на ньому, не запалювати вогню, не курити, не виключати i включати свiтла, не користуватися електричними приладами, поки добре не провітрите приміщення, а потім викликати аварійну службу по телефону 104.

   Населенню забороняється:

  • • самоcтiйно газифiкувати будинки,замiняти i ремонтувати газовi прилади,   мiняти місце їх  установки;
  • • перебудовувати, переплановувати квартири у житлових газифiкованих будинках без дозволу спецiальної  комісії  виконкому;
  • • залишати без догляду працюючi газові прилади;
  • • захаращувати газобалоннi, газовi прилади, газопроводи стороннiми предметами;
  • • самостiйно робити ремонт газових приладiв; .
  • • користуватися горiлками для обiгрiву кімнат;
  • • вiдключатися вiд системи газопостачання, переводити газовi прилади на балонний газ.

  

ПОВІНЬ, ПАВОДОК

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних шляхів; аварії на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка:

1. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

2. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

3. Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

4. Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть все у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

5. Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

6. Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

2. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

3. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

4. По можливості негайно залишіть зону затоплення.

5. Перед виходом з будинку вимкніть електро- та газопостачання, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час -  закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

6. Підніміться на верхні поверхи або на горищні приміщення.

7. До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

8. Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

9. Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, за допомогою яких можна утриматися до одержання допомоги.

10. Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти).

Дії після повені, паводка:

1. Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

2. Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.

3. Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

4. Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.

5. Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу.

6. Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.

7. Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

8. Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.

9. Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

  БЕЗПЕКА НА ВОДІ

 Правила поведінки на воді

- Не рекомендується купатися у річках та озерах де, є таблички з написом « Купатися заборонено»

 - Не запливайте за буйки.

-  Не пірнайте у невідомих місцях, спочатку обстежте водойму й переконайтесь, що під водою немає каміння, залізяк, гострих кілків або ж мілин.

- Уникайте води зі швидкою течією.

- Ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах.

 - Забороняється купатися у стані сп'яніння

- Не варто приймати сонячні ванни на камінні над бурхливою водою

 - Не входьте розпашілими у холодну воду.

- Не допускайте переохолодження тіла у воді, при появі судоми негайно вийдіть з води.

- Утримуйте оточуючих від необережних вчинків.

 Особливо бережіть дітей:

- постійно стежте за їхньою поведінкою біля води;

- вчитися пірнати або плавати діти можуть тільки під контролем дорослих;

- при подоланні водойм на човнах неповнолітні мають бути в рятувальних засобах;

- стежте за іграми дітей навіть на мілководді, бо вони можуть під час веселощів упасти й захлинутися;

- постійно тримайте у полі зору своїх дітей , особливо тих, які не зможуть покликати на допомогу  у разі нещасного випадку.

 Перша    допомога    потопаючому.

 Якщо це можливо, киньте йому рятувальний круг, мотузку або весло, якщо ви на човні.

 Підпливіть до нього позаду, візьміть його за комір або під пахви і пливіть з ним на боці або на спині, працюючи вільною рукою і ногами. Якщо ви  опинилися  біля човна, який перекинувся, то тримайтеся за нього і пливіть до найближчого берега, якщо це недалеко.

 Ви бачите, що вам поспішають на допомогу, зачекайте на неї. Не панікуйте!     

 Тих, хто постраждав, знімати можна тільки з корми чи з носа лодки.

 Запам'ятайте: після того, як витягли потопаючого з води, розтуліть йому  рота, прочистіть дихальні  шляхи від піску і мулу, видаліть воду з легенів і шлунку ( потерпілого кладуть на живіт на зігнуте коліно і декілька разів натискують на спину), звільніть груди від одягу, який їх здавлює. Потім починайте штучне дихання.

 Штучне дихання.

 Найбільш ефектним є спосіб « з рота в рот» або « із рота в ніс». Потерпілого кладуть на  спину з різко закинутою назад головою. Нижню щелепу висувають вперед, щоб попередити западання язика і 15-20 разів на хвилину з однаковими інтервалами вдихають ротом повітря в рот або  ніс того, хто постраждав.

 Якщо у потерпілого  зник пульс, то разом із штучним  диханням рекомендується непрямий масаж серця. Натискуйте долонями на 4-5 ребро  зліва від грудей 60-70 разів на хвилину. Але не забувайте терміново викликати « швидку допомогу» або лікаря!

 

 ЗЕМЛЕТРУС

 Фактори небезпеки землетрусiв: руйнування будiвельних конструкцiй будинкiв та спо-руд; руйнування на потенцiйно-небезпечних об'єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалiв; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори. Додатковою небезпекою є повторнi поштовхи.

 Дії у випадку загрози виникнення землетрусу: 

  • • Уважно слухайте iнформацiю про обстановку та iнструкцiї про порядок дiй, не користуйтеся без потреби телефоном.
  • • Зберiгайте спокiй, попередьте сусiдiв, надайте допомогу iнвалiдам, дiтям та людям похилого вiкy.
  • • Навчiть дiтей, як дiяти пiд час землетрусу.
  • • Дiзнайтеся у мiсцевих opгaнiв державної влади та мiсцевого самоврядування мiсце збору мешканцiв для eвaкyaцiї. Завчасно вирiшiть, де буде мiсце зустрiчi вашої родини у разi eвaкyaцiї.
  • • Одягнiться, вiзьмiть документи та зберiть найбiльш необхiднi речi, невеликий запас продуктiв харчування на декiлька днiв, питну воду, медика-менти, кишеньковий ліхтарик.
  • • Вiд'єднайте вci електроприлади вiд електромережi, вимкнiть газ та систему  нагрiвання.
  • • Поставте на пiдлогу бiльш важкi та великi речi. Закрiпiть речi, якi можуть впасти i спричинити травми. Не ставте лiжко бiля вiкна з великим склом

 Дії  під час землетрусу: 

  • • Зберiгайте спокiй, уникайте панiки.
  • • Дiйте негайно, як тiльки вiдчyєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети i уламки, що падають.
  • • Швидко залишiть будинок та вiдiйдiть вiд нього на вiдкрите мiсце, якщо ви знаходитесь на першому - другому поверсі.
  • • Негайно залишiть кутові кiмнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху. Негайно перейдiть у бiльш безпечне мicце, якщо ви знаходитесь у примiщеннi. Станьте в отворi внутрiшнiх дверей або у кутку кiмнати, подалi вiд вікон i важких предметів.
  • • Не кидайтесь до сходiв або до лiфта, якщо ви знаходитесь у висотнiй спорудi вище п'ятого поверху. Вихiд зi споруди найбiльш буде заповнений людьми, а лiфти вийдуть з ладу.
  • • Вибiгайте з будинку швидко, але обережно. Остерiгайтесь уламкiв, електричних дpoтiв та iнших джерел небезпеки.
  • • Вiддалiться вiд високих споруд, шляхопроводiв, мостів та лiнiй електропередач.
  • • Зупинiться, якщо ви їдете автомобiлем, вiдчинiть дверi та залишайтесь у автомобiлi до припинення коливань.
  • • Перевiрте, чи немає поблизу постраждалих, сповiстiть про них рятувалникiв та, по можливостi, надайте допомогу.

 Дії  після землетрусу: 

  • • Зберiгайте спокiй, заспокойте дiтей та тих, хто отримав психiчну травму в результатi землетрусу, оцiнiть ситуацiю.
  • • Допоможiть, по можливостi, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
  • • Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережнi, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека вiд витоку газу, вiд лiнiй електромереж, розбитого скла.
  • • Перевiрте зовнiшнiм оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов'язково кип'ятiть питну воду, вона може бути забруднена.
  • • Перевiрте, чи немає загрози пожежi.
  • • Не користуйтеся вiдкритим вогнем, освiтленням, нагрiвальними приладами, газовими плитами i не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевненi, що немае витоку газу.
  • • Не користуйтеся довго телефоном, oкpiм як для повiдомлення про серйозну небезпеку.
  • • Не поспiшайте з оглядом міста, не вiдвiдуйте зони руйнувань, якщо там не потрiбна ваша допомога.           
  • • Будьте готові до повторних поштовхiв. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

 

У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА:

- не чіпати, не розкривати, не пересувати його;

- попросити, щоб оточуючі відійшли якомога далі в безпечну зону;

- пам'ятати, що зона безпеки для гранати Ф-1 становить не менше 400 метрів, гранати РГД-5 не менше 50 метрів;

- тротилової шашки вагою 200 грамів – 45 метрів; кейса з вибухівкою – 230 метрів, дорожня валіза 350 метрів;

- не користуватися мобільним телефоном поблизу підозрілого предмета, відключити його;

- негайно повідомити про знахідку охорону навчального або іншого об'єкту, а вони, в свою чергу, повинні інформувати адміністрацію закладу, об'єкта, викликати міліцію (102);

- запам'ятати час виявлення підозрілого предмета; - при явній небезпеці негайно приступити до евакуації людей з приміщення через запасні виходи.

Якщо ви опинилися у приміщенні в момент вибуху:

- різко падайте на підлогу, затримуйте дихання, максимально напружте м'язи тіла, закрийте очі, обхопіть голову руками, щільно притисніть передпліччя до вушних раковин (згрупуйтесь);

- якщо загорівся одяг, гасіть його відомими вам способами або швидко скиньте його;

- спробуйте терміново покинути будівлю і по можливості допоможіть це зробити постраждалим;

- якщо вибух у приміщенні стався відносно далеко від вас (конструкції будівлі почали повільно валитися), постарайтеся сховатися біля головних несучих стін, закривши голову руками і тим самим зменшивши фактор травмування;

- якщо поверхню будівлі сильно труснуло, не намагайтеся евакуюватися через центральні сходи, а без паніки, не створюючи тисняви, використовуйте наявну схему запасних виходів;

- не користуйтеся ліфтом;

- не запалюйте сірники або запальнички;

- остерігайтеся пошкоджених конструкцій з оголеними проводами;

- пробираючись по запасним сходам після вибуху, притискайтеся спиною до стіни (якщо впевнені, що вона стійка і безпечна для життя), прикрийте голову руками (зверху може сипатися скло і уламки конструкцій);

- в сильно задимленому приміщенні обов'язково захистіть органи дихання за допомогою хустки, шарфу, рушника змочених водою;

- в диму рухайтеся, пригнувшись низько до підлоги;

- на вулиці відійдіть подалі від будівлі (карнизи і стіни можуть в будь-який момент обвалитися);

- переконайтеся в тому, що ви не отримали серйозних травм і вам не потрібна перша медична допомога;

- надайте посильну екстрену першу допомогу постраждалим, викличте «швидку» (103).

Надання екстреної допомоги:

- не панікувати, взяти себе в руки, сконцентрувати силу волі, оцінити ступінь отриманих ушкоджень і їх небезпеку для життя;

- почати надавати самодопомогу з найбільш загрозливих для вашого життя клінічних проявів (артеріальна кровотеча, шок, відкритий перелом та ін.);

- якщо відчуваєте, що втрачаєте свідомість, підняти ноги вище тулуба: лежачи на спині, уперти їх в найближчу стіну або покласти на поверхню, що вище підлоги (створити прилив крові до мозку), розтерти вушні раковини, натиснути нігтем на точку реанімації (вона знаходиться в носо-губній складці на верхній щелепі);

- зібратися з силами і голосно покликати на допомогу; при наявності мобільного телефону набрати «101», викликати «швидку допомогу» 103;

- при артеріальній кровотечі до приїзду «швидкої» або співробітників МНС сильно затиснути артерію пальцями безпосередньо в рані або в точці вище рани (необхідно згадати практичні навички надання першої медичної допомоги);

- якщо у вас кров б'є фонтаном, має яскраво-червоний колір, терміново зберіться із силами і накладіть собі джгут-закрутку, використовуючи пояс, ремінь, шарф, краватку, шматок матерії (правильно передавлена артерія сигналізує про це припиненням кровотечі з рани);

- слід накласти на рану бинт або шматок чистої бавовняної матерії (асептика);

- при переломі верхньої кінцівки зігніть її в ліктьовому суглобі і зафіксуйте, притиснувши до тулубу і притримуючи її здоровою рукою (іммобілізація);

- при переломі нижньої кінцівки прибинтуйте її в двох-трьох місцях до здорової ноги; можете спробувати виповзти з небезпечної зони, лежачи на боці з боку здорової нижньої кінцівки, використовуючи силу рук;

- можливо, в сумочці у вас є знеболюючий анальгетик (анальгін, пенталгін, солпадеїн), прийміть його - це зменшить біль;

- надаючи допомогу іншій людині, дійте за обставинами;

- визначте стан потерпілого (у свідомості чи ні), ступінь пошкоджень органів та чи небезпечні вони для життя;

- надайте посильну першу медичну допомогу, викличте «швидку допомогу» (103);

- візуально і по пульсу контролюйте стан потерпілого до прибуття медичних працівників, психологічно підтримуйте його.

 Пам'ятайте: допомога, надана в перші хвилини, рятувала життя багатьом людям, які постраждали в надзвичайних ситуаціях!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Thursday, 04 April 2013 12:28

Як можна знімати стрес?

Забезпечити ритмічне життя і порядок будинку (тут дуже важливий власний приклад і наслідування його дитиною).

 Важлива тепла, природна, спокійна манера поведінки дорослих вдома (без зривів, підвищеного тону).

 Необхідне на якийсь час продовження традиційних «дитячих» ритуалів укладання, їжі, умивання, сумісної гри-обіймів, читання на ніч, які були прийняті в дошкільному дитинстві дитини.

Психологами відмічений негативний вплив активного організуючого тиску дорослого на дитину. Якщо постійно квапити дитину: «Давай швидше, ми вже спізнюємося! Ну що ти копаєшся?!», - те може, навпаки, закріпитися зворотна реакція. Сформується захисний стереотип «повільності»: у будь-якій ситуації, що вимагає швидкого реагування, дитина сповільнюватиметься і «гальмуватиме». У цьому вона нітрохи не винна, так її організм захищається від тривоги і напруги, викликаних "емоційним пресингом" ззовні.Тому доцільно проводити "профілактику цейтнотів". З цією метою, організовуючи збори дитини в школу, бажано:

З приходом до школи дитині відкривається спочатку лише зовнішній, формальний бік шкільного життя. Тому першокласник старається поводитися як школяр, сидіти рівно, піднімати руку, вставати при відповіді. Але будь-яке завдання є вплетеним у ситуацію спілкування з учителем. Дитина бачить в ньому головну дійову особу, часом не помічаючи самого навчального предмета

Thursday, 04 April 2013 07:11

Історія школи

ЧЕРЕЗ РОКИ І ВІКИ

(Історія школи в спогадах і документах)

 

Нехай летять собі удаль роки

І швидко змінюється все довкола, -

У кожнім нашім серці – на віки

Дитинства сонячного промінь –

                                      рідна школа …

 

Кожна школа, як і родина, й людина, єдина в світі, неповторна. Адже її життя, стрімкий пульс якого не передати словами – то спільна діяльність багатьох-багатьох людей, кожен із яких приносить сюди часточку свого серця, старання власних рук і розуму. Змінюються часи й покоління, а школа завжди залишається тим потужним маяком, світло якого їх об’єднує.

 

Біографія нашої  рідної школи № 4, яка впевнено перетнула свої перші півстоліття, багата на події, добрих людей та їхні спільні справи. Тож давайте погортаємо її славні сторінки, повернувшись до першовитоків нашого навчального закладу.

 

А праматір’ю нашої четвертої школи стала Снігурівська семирічка, яку в 1953 році було реорганізовано спочатку в Тетіївську семирічку, а згодом – середню школу № 2.

 

 

 1960 року на базі цього закладу було створено дві школи: Тетіївську середню № 2, яка тоді ж перейшла до нового приміщення в центрі міста, та Тетіївську восьмирічну школу № 4, яка поки що залишалася в тому ж одноповерховому приміщені на Снігурівці.

Очолив новостворений заклад Филимон Олександрович Васильченко, справжній ентузіаст освітянської справи, автор першої, на той час єдиної, історії нашого міста, людина дуже доброї й відкритої вдачі.

Через три роки директором школи стала Олександра Олексіївна Петровська, ветеран війни і праці, людина ерудована й наполеглива. Вона також доклала чимало зусиль, щоб згуртувати колектив, створити в ньому добру трудову атмосферу. Добрими помічниками директора стали той же Филимон Олександрович Васильченко, Любов Савівна Слободяник, Антоніна Андріївна Савицька, Яків Денисович Балушок, Таїсія Євдокимівна Швець, Лариса Іванівна Оселедько, Кузьма Опанасович Кучерук, Галина Григорівна Качанова, Онуфрій Аврамович Нечитайло, Олександр Калістратович Слободяник, Костюк Олександр Вікторович.

Хоч приміщення було тісне, одноповерхове, але життя в ньому вирувало: проводилися цікаві лінійки, літературні читання, а на подвір’ї – спортивні змагання.

Діти охоче працювали: вирощували розсаду в парниках, озеленювали територію, посадили чималий сад. Саджанців було брати ніде, тож вирощували самі: пророщували горіхи, щепили дерева – яблуні, черешні.

 Нині вже нема самого приміщення (на його місці виріс торгівельний комплекс «Марія»), а дерева, посаджені ще в середині минулого століття й виплекані дбайливими руками юннатів, радують зір і понині, охороняючи таємниці шкільної історії.

На цих знімках – колишні учні біля стін рідної школи через… аж 50 літ після її закінчення. Вже через кілька тижнів приміщення піде у вічність, а пам’ять серце про дім дитинства залишиться назавжди…

У 1966 році директором школи був призначений Григорій Іванович Фармагей – ветеран війни і праці, який згодом отримав, окрім військовий відзнак, ще й знак «Відмінник народної освіти УРСР». Енергійний, здібний організатор і керівник, він уміло скеровував колектив, сам намагаючись проводити уроки історії цікаво й змістовно.

Саме на його директорський період (а це близько 15 років) випалом аж два шкільних переселення, і колектив успішно справився з ними, в чому немала заслуга дирекції школи. Нині Григорій Іванович проживає у Василькові на Київщині, підтримує зв’язки з нашою школою, яка стала йому також рідною.

Отож на початку другої навчальної чверті 1966 року школа справляє перше новосілля – переходить у новозбудоване приміщення по вулиці Леніна, 86 (зараз там Тетіївське ПТУ). Вчителі та учні дружно взялися за освоєння нової оселі та благоустрій території. Перехожі, дивлячись на них, казали: «Трудяться, немов мурашки на тому бугрі…». Бо ж треба було все розрівняти, посадити дерева, для поливу яких воду носили аж із берега. Це зараз подвір’я утопає в розкішній зелені, а тоді там був пустир. Та вже через рік на території з’явилися волейбольні й баскетбольні майданчики, заяскравіли килими квітників.

На цьому фото бачимо першовересень 1967 року: першокласники з першою вчителькою О.Ф.Прилуцькою та директором школи Г.І.Фармагеєм.

Працювали в дві зміни, але жилося весело: в шкільному коридорі, який правив за актовий, а в негоду й за спортивний зал, проводилися цікаві свята, ранки. Змагалися за кращий санітарний стан класу, часто організовували екскурсії на природу.

Кілька старших учителів пішли на заслужений відпочинок, а їм на зміну прибули молоді спеціалісти: подружжя Тетяна Василівна та Теодор Іванович Сопці, Ганна Панасівна Маляренко. Влилися в колектив уже й досвідчені фахівці: Яків Денисович Балушок та Анатолій Петрович Рачок, під керівництвом якого добре  розвивалася шкільна художня самодіяльність.

Тож можна з певністю сказати, що міська восьмирічна школа № 4 з кожним роком впевненіше набувала ходи.

 (На цьому фото – учні 3 класу з класоводом Луцькою та вихователькою групи продовженого дня Любов’ю Савівною Слободяник),

Восени 1971 року завершено будівництво нового приміщення школи. З того часу це і є наш основний навчальний корпус на Кірова, 1/1. (Хто уважно рахував літа нашої школи, уже, мабуть здогадався, чому це 50-річчя ми відзначаємо дещо з запізненням. Так, це тому, що хотіли об’єднати дві дати: 50 літ утворення закладу й 40-річчя переходу в оцей наш рідний дім, яке й виповнюється саме в ці дні).

Отож новий 1971-72 навчальний рік став не лише часом новосілля, а й справжнім випробуванням на міцність для всього колективу.

Саме того року  «влилося» в нашу школу й Дзержинська початкова школа, де свого часу працювали класоводи Марія Матвіївна Войцехівська, Ганна Денисівна Корнійчук, Лариса Іванівна Оселедько, Марія Федорівна Прилуцька та інші.

Відтепер у цьому приміщенні буде житло для вчителів, а молодші школярики ходитимуть до нової школи, яку з 1 вересня 1973 року буде реорганізовано із восьмирічної в середню.

А поки що йде клопітка робота по обживанню нової оселі: закінчуються будівельні роботи, починається обладнання кабінетів, озеленюється приміщення, облаштовується подвір’я.

Тоді була шестиденка, часто суботники й недільники у вихідні стали для всіх звичайною справою: всім хотілося якомога швидше побачити замість купи будівельного сміття впорядковані доріжки й красиві квітники.

А невдовзі запрацювала й теплиця. Цілі тонни землі, завезені на шкільні ділянки, юнаки розгорнули за два дні (щоправда, довелося пожертвувати грою у футбол).

Тож коли нині ми проходимо шкільним подвір’ям, то варто пам’ятати, скільки праці закладено для того, щоб воно набуло належного вигляду.

Головним ініціатором і талановитим організатором усіх робіт була вчителька біології, наша невтомна Любов Савівна Слободяник. Це під її керівництвом розбивалися ділянки й квітники, садилися дерева.

У теплиці ж вирощували не лише розсаду, а й пеларгонії та запашний бузок до 23 лютого чи 8-го Березня…).

Значну допомогу надавали всі класні керівники. Завдяки великій старанності й умілим рукам учителя трудового навчання Теодора Івановича Сопця швидко було усунуто будівельні недоробки, з’явилися полички, підвазонники, навіть саморобні шафи. Часто колеги зверталися по допомогу й до вчителя початкових класів Івана Трохимовича Калька, який, до того ж, був і першим оформлювачем кабінетів фізики, математики та інших; допомагала в оформленні й бібліотекар Кінзерська Марія Іванівна.

Заступником директора була молода, та вже досвідчена вчителька математики й фізики Таїсія Євдокимівна Швець. Її уроки учні любили за послідовність, намагання використати новинки техніки. Тактовна, дуже працьовита й знаюча, завуч уважно стежила за методичними новинами, прагнучи надати допомогу колегам. Для цього з допомогою Теодора Івановича Сопця обладнала шкільний методичний кабінет, який було визнано кращим у районі. Отож на базі школи часто проводилися семінари, де колеги з інших шкіл переймали досвід.

Сімдесяті роки – час уважного вивчення творчої спадщини видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Тож втілювати в життя його ідеї родинного виховання, розвиваючого навчання, формування творчих здібностей не втомлювались ні педагоги-ветерани школи

Олександра Олексіївна Петровська,

Єва Іванівна Климчик,

Дарія Демидівна Савицька,

Кузьма Іпатович Кучерук,

Любов Савівна Слободяник,

Григорій Іванович Стецюк,

Володимир Михайлович Удовиченко,

Галина Григорівна Черешнюк,

інші молоді колеги – Василь Митрофанович Погонець,

Тетяна Василівна Сопець,

Наталія Володимирівна Козанова,

Тетяна Андріївна Лищук,

Валентина Іванівна Сивука,

Галина Іванівна Ярова,

Віталій Іванович Сенько,

Валентина Василівна Голованчук,

Катерина Іванівна Старик,

Віталій Михайлович Кочевий,

Ганна Панасівна Маляренко,

Валентина Данилівна Люлько.

Згодом – Лідія Юріївна Крушевська,

Володимир Іванович Роюк,

Тетяна Іванівна Бойко,

 Віра Степанівна Мироненко,

Олександра Іванівна Радич,

Володимир Никифорович Маляренко,

Марія Прокопівна Горенчук,

Анатолій Антонович Лях,

Ніна Петрівна Лебединська,

Надія Василівна Безугла,

Володимир Михайлович Грабар,

Валерій Михайлович Шолохман.

Міцний фундамент знань учнів заклали справжні майстри педагогічної праці, вчителі молодших класів:

Ганна Степанівна Заєць,

Антоніна Андріївна Троянська,

Марія Іванівна Фенюк,

Олена Федорівна Прилуцька,

Ганна Іванівна Яковенко,

Олександра Миколаївна Шевчук,

Іван Трохимович Калько,

Валентина Сергіївна Мороз,

Лариса Іванівна Бондаренко,

а згодом Надія Микитівна Середа,

Галина Миколаївна Бондаренко,

Катерина Іванівна Пархоменко,

Тетяна Миколаївна Сенько,

Сергій Петрович Бубен.

Значну допомогу надавали школярам і вихователі груп продовженого дня Софія Максимівна Туренко,

Тетяна Федорівна Калько,

Ольга Андріївна Сосунович,

Галина Степанівна Зінчук,

Ніна Пархомівна Бутенко,

Марія Миколаївна Морокова,

Віра Тодорівна Дука.

Встигали і уроки добре готувати, й керувати суспільно корисною працею дітей, і організовувати змістовне дозвілля як учнів, так і всіх членів профспілки.

1 вересня 1973 року школу було реорганізовано з восьмирічної в середню, а в червні 1975 року відбувся перший випуск двох десятих класів, що значно підвищило статус навчального закладу.

Чільне місце посідав у ті часи військово-патріотичний напрямок виховної роботи. Тож крім традиційних її форм – зустрічей  з ветеранами віни і праці, тематичних зборів піонерських загонів дуже популярними стали в школі огляди-конкурси пісні й строю, гра «Зірниця».

Вчитель військової підготовки та фізичної культури Василь Митрофанович Погонець та його колеги Кузьма Іпатович Кучерук, Володимир Іванович Роюк проводили цікаву позакласну роботу.

В секціях і гуртках працювало багато дітей, ставали призерами районних, а то й обласних змагань. Саме тоді відкрився рахунок на завойовані кубки, грамоти й дипломи.

Добрі спортивні досягнення мала й учительська команда з волейболу, лижного кросу й шахів.

Профспілкова організація школи ніколи не стояла осторонь участі в оглядах художньої самодіяльності.

Хоровий колектив та вокальні ансамблі під керівництвом Василя Гордійовича Кравця завжди радували глядачів добрим, злагодженим виконанням музичних творів.

Тож можна з  певністю сказати, що на початок вісімдесятих наша школа № 4 стала одним із передових навчальних закладів району з неабиякими досягненнями й цікавими традиціями.

Період вісімдесятих приніс у життя дружнього колективу також немало нового цікавого й корисного. З грудня 1980 року директором школи призначено Радич Олександру Іванівну, яка вже встигла зарекомендувати себе як добрий учитель англійської мови, здібний організатор.

Можна з певністю сказати, що на цій посаді чудово розкрився її талант і як педагога, і як керівника великого колективу. Понад 30-річний період її управління школою став часом активного введення в практику нового й прогресивного. Адже директор насамперед прагнула сама й стимулювала інших до вивчення й впровадження передових освітянських ідей.

Методичні відкриття вчених та вчителів-практиків Чабанського, Ільїна, Шаталова, Кузика, Цимбалюк знаходили своє втілення і в роботі вчителів нашої школи.

З ініціативи й за активної участі директора було зміцнено матеріальну  базу школи: поповнено кабінети наочністю й технічними засобами,  повністю оновлено меблі, виготовлено чимало дидактичного матеріалу.

Запровадження нового типу чергування по школі за системою Іванова дало змогу посилити відповідальність учнів за доручену справу, розвинуло співпрацю старших і молодших школярів.

Дирекція школи відійшла від традиційних форм проведення педрад, запровадивши семінари-практикуми, взаємо відвідування уроків та інші форми обміну досвідом. Чимало нового з’явилося і в роботі піонерської та комсомольської організацій: велися щоденники загонів і груп, була оформлена Галерея бойової й трудової слави району, де проводили цікаві екскурсії для школярів та гостей школи члени лекторської групи комсомольської організації під керівництвом військового керівника Герасима Васильовича Бритвіна та організаторів Параскеви Панасівни Скочик, Валентини Василівни Голованчук та Наталії Петрівни Дудченко. Урочисто проходили Уроки миру, вечори вручення паспортів.

Дуже активно функціонували гуртки, особливо – клуб інтернаціональної дружби, велося систематичне листування школярів із ровесниками з інших союзних республік та дальнього зарубіжжя.

Плідно працює шкільна літературна студія, пошукові загони юних географів-краєзнавців, гурток юннатів, «У світі математики», «Умілі руки» та інші.

Значну роботу проводять учителі-словесники з патріотичного виховання юної зміни, запровадивши ще  на початку 80-х щорічне проведення Шевченківських декад, Пушкінських тижнів, Шкільних свят рідної мови.

Крім старших, досвідчених учителів, до цієї справи долучилися їх молодші колеги:

Лариса Петрівна Кінзерська,

Любов Василівна Татарчук,

Володимир Григорович Руденко,

Ольга Григорівна Стецюк,

Людмила Олексіївна Печерська,

Лариса Миколаївна Миколенко,

а згодом – Віталій Юрійович Драчук, Тетяна Андріївна Малярчук.

Дуже багато уваги приділено вихованню любові до рідного краю, естетичному розвиткові школярів, чому значно сприяли туристські подорожі

до Києва, Львова, Одеси, Ялти, Ленінграда, Риги, Волгограда, Севастополя та інших історичних місць.

Зміцнювала колектив і спільна праця на полях та в саду радгоспу «Тетіївський», спільні вболівання за досягнення шкільних спортивних команд, вихованців учителі фізвиховання Роюка Володимира Івановича, Сича Петра Івановича та військового керівника Нижника Юрія Вікторовича.

Завдяки, скажімо, великому захопленню гандболом тренера Роюка саме ця спортивна гра набуває особливої популярності серед наших старшокласників. Команди юнаків та дівчат упевнено здобувають перемоги. Десятки кубків, грамот, дипломів, десятки тих, хто обрав фізкультуру і спорт справою свого життя.

Ось на цьому знімку – відома в Україні гандбольна команда «Портовик»із своїм тренером-випускником нашої школи Олегом Петровичем Сичем, майстра спорту з гандболу, заслуженого діяча фізичної культури і спорту України.

Шкільні заняття кінця 80-х значно відрізняються від уроків у попередні періоди. В практику широко входять уроки-лекції, уроки-семінари, диспути. Та обставина, що в приміщенні школи впродовж майже двох десятиліть було розміщено районну фільмотеку, сприяла активному використанню в навчальному процесі кінофільмів.

Нового рівня розвитку набуває в школі й художня самодіяльність. Учнівський хор, вокально-інструментальний ансамбль, учительський співочий колектив посідають призові місця не лише на районних, а й на обласних оглядах.

Музичний керівник того часу - талановитий музикант і педагог Володимир Якович Завальнюк. Приємно зазначити, що єдина з вихованок учителя Наталія Созанська – сьогодні є  солісткою всесвітньо відомого колективу-хору імені Григорія Верьовки.

Зустрічі з ветеранами війни і праці, представниками різних професій, складання літопису слави району – далеко не повний перелік цікавих колективних справ школярів, які здійснювались під керівництвом чудових друзів та організаторів-піонервожатих:

Дідух Галини,

Варіної Надії,

Сліпого Василя,

Єрмолаєвої Марії,

Венгегрова Володимира,

Панченко Віти,

Колос Світлани.

Шановне товариство!

У доленосні дев’яності зміниться багато – від змісту навчання, появи нових навчальних дисциплін до зміни назв окремих учительських посад. Тож перш, ніж гортати сторінки далі скажемо добрі слова про тих, без чиєї праці шкільне життя неможливе.

Поза сумнівом, найвідповідальнішою після директорської є посада завуча.

У різний час цю важливу роботу уже в цьому корпусі виконували

Таїсія Євдокимівна Швець,

Тетяна Андріївна Лищук,

Дмитро Степанович Щербак,

Тетяна Василівна Сопець,

Віталій Іванович Сенько,

Іван Данилович Сліпий,

Теодор Іванович Сопець,

Петро Миколайович Десятниченко.

Відповідати за дозвілля, організацію суспільно-корисної праці й дозвілля дітей, сприяти розвитку їхніх здібностей. Нелегка, але ж така необхідна праця організатора! Трудилися сумлінно на цій ниві

Григорій Іванович Стецюк,

Ганна Панасівна Маляренко,

Паша Панасівна Скочик,

Олександра Іванівна Радич,

Валентина Василівна Голованчук,

Віра Степанівна Миро ненко,

Наталія Петрівна Дудченко,

Лариса Петрівна Кінзерська,

Тетяна Павлівна Музичу,

Надія Микитівна Середа,

Лариса Володимирівна Мамчур,

Наталія Анатоліївна Стеблівська, а нині їх надбання творчо використовує й примножує шановна Софія Миколаївна Черкас.

Доленосні 90-ті, світанок доби незалежності України, школа зустріла вже на високому злеті своєї діяльності.

В розкладі з’явились нові предмети – інформатика, народознавство, етика й психологія сімейного життя.

Було обладнано кабінет інформатики, оснащено комп’ютерами. Під керівництвом педагогів Лебединського Володимира Валентиновича,

Сліпого Івана Даниловича,

Панасенко Світлани Патрівни,

Усатенко  Тетяни Анатоліївни,

згодом – Бубен Ніни Іванівни,

Бебена Богдана Сергійовича

діти з захопленням опановують інформатику – науку майбутнього. А з нинішнього року – це справа в надійних руках наймолодшої представниці педколективу Сеник Світлани Павлівни.

Звичайними стають уроки-лекції, уроки-семінари, дослідження, презентації, заочні подорожі. Цікавим для учнів стало написання і захист рефератів, курсових робіт. Крім учителів-словеників, цим процесом успішно керують вчителі біології Мироненко, географи Люлько, Аксьонов, Война, Сенько, Задорожний.

На базі школи діє кілька шкіл підвищення педагогічної майстерності для молодих учителів району. Оновлюється база кабінетів, усе більше за межі класів виходить позакласна робота: виставки, вікторини. Значну допомогу у їх виготовлені й оформленні надає вчитель трудового навчання, талановита й сумлінна людина Шолхман Валерій Михайлович.

Вивчення народознавства принесло новий імпульс для співпраці школи з родиною, вивчення історії й традицій рідного краю. Краєзнавчі експедиції, щедру вальні походи, сімейні свята, дослідження родинного дерева, відзначення свят народного календаря захоплювало всіх – учнів, батьків, учителів.

Українські світлиці обладнувались і в класах, і в шкільному коридорі. Ось Дарія Демидівна Савицька показує учням та молодшим колегам процес роботи з веретеном і прядкою.

Ось на цих фото бачимо, як на Покрову, в день відзначення 500-річчя українського козацтва (рівно 19 літ тому) відбувався збір коштів на відновлення хати Тараса Шевченка. Йде жанка по колу – відгукуються козацькі нащадки…

Загалом же вшанування Великого Кобзаря, вдумливе вивчення його спадщини – це єдина з давніх добрих традицій колективу, яка є спільним надбанням усіх – учнів та їхніх батьків, учителів, випускників школи. Вже є чотири, а згодом, у 2014 році, з’явиться п’ятий том відзначення Шевченківського ювілею в школі.

З приходом у школу на початку 90-х на запрошення Олександри Іванівни талановитого й самобутнього художника Миколи Григоровича Рихліцького значно піднявся естетичний рівень оформлення приміщення:  і в коридорах, і в кабінетах, і в виготовленні наочності чи підготовці матеріалів для масових заходів – в усьому відчувалась упевнена рука майстра. А як любили всі спостерігати за роботою художника! Коли на очах з’являлося диво: портрет, пейзаж чи сюжетна картина.

Усім запам’яталась виставка «Мов сестри, Мудріть і Краса крокують в школі поруч», приурочена 60-річчю Миколи Григоровича.

Восени 1996 року ми урочисто відзначили 25-річний, чверть столітній ювілей нашого основного корпусу, а незабаром сталася ще одна приємна подія: молодшим класам було передано приміщення дитячого садка «Носики-курносики», що дозволило значно поліпшити навчально-виховну роботу з учнями.

Педагоги, назвемо їх колишнім теплим словом «класоводи» Калько Іван Трохимович,

Величанська Людмила Василівна,

Борсук Лідія Василівна,

Лавренюк Лариса Іванівна, Омельчук Оксана Петрівна,

донедавна – Павлунько Олена Володимирівна,

Кінзерська Катерина Віталіївна,

Стеблівська Наталія Анатоліївна та вихователі групи продовженого дня успішно здійснювали перехід до роботи з шестирічними: оформили класи, готують наочність, розробляють завдання тощо. А ще ж вони успішно освоїли проект «Крок за кроком».

Необхідність узагальнити й популяризувати нагромаджені зерна досвіду породило ідею відкриття в школі «Світлиці досвіду», де час від часу проходили різні тематичні виставки.

А ділитися ж таки було чим. Одною з перших бере участь у конкурсі «Керівник року» наш директор Олександра Іванівна: перемагає в районному, успішно виступає в обласному етапі, згодом однією з призерок обласного етапу стає вчитель географії Бондаренко Тетяна Іванівна.

Творчо працюють учителі-методисти, Мироненко, Бойко, Сенько Володимир, Сенько Віталій Івановичі готуючи нові матеріали з власного досвіду роботи. Приємно наголосити, що впродовж багатьох років вихованці Віталія Івановича були серед лідерів районних та обласних олімпіад з хімії, вісім із них обрали шлях на хімфак столичного університету імені Шевченка, після успішного закінчення якого стали – хто викладачем хімії в школі, хто працівниками лабораторій. Серед вихованців багатьох наших учителів є чимало тих, хто назавжди залишився закоханим в улюблений предмет, пов’язавши з ним свою долю.

Рубіж століть і тисячоліть запам’ятався нам ще й тим, що наш заклад майже півтора року (2002-2003) називався «Тетіївське НВО «школа-дитячий садок №; 4». Саме на цей час припадає прорив старшокласників до участі в обласних, Всеукраїнських та Міжнародних інтелектуальних змаганнях.

Наші команди – учасниці колоквіумів «Київщина – рідна сторона», «Таланти Київщини», конкурсу-захисту робіт Малої Академії Наук, конкурсу «Мій рідний край», «Об’єднаймося ж, брати мої», спортивних змагань та поєдинків.

А з 2003 по 2007 рік на базі школи діяла обласна школа передового педагогічного досвіду для вчителів української мови й літератури Київщини, якою керували заслужений учитель України Бойко Тетяна Іванівна.

У багатьох виданнях є творчі роботи наших учнів-членів літстудії «Джерело», яка весною нинішнього року відзначила своє 35-річчя.

Учениця 8 класу Юлія Муковоз під керівництвом педагога Валентини Василівни Орлової написала чудове дослідження й увійшла в число переможців Міжнародного конкурсу «Велика Вітчизняна війна в історії моєї родини», добрі досягнення мають і вихованці Тетяни Андріївни Малярчук та Віталія Юрійовича Драчука, який, до того ж, є одним із літописців школи, створюючи багату відеотеку її різнобарвного життя.

Від юних філологів та журналістів не відстають і юні математики: конкурс «Кенгуру», який з ініціативи старшого вчителя Ладняк Олександри Миколаївни набуває все більшої популярності в школі. Учителі Сопець Тетяна Василівна, Рябоконь Катерина Володимирівна також сумлінно допомагають школярам опановувати таємниці цариці наук.

Порадували успіхами й члени команди юних правознавців «Друзі Феміди», посівши ІІІ місце в обласному етапі Рейн-рингу «Підліток і право» (Керівник Сенько В.І.).

Сумлінно трудяться вчителі Павлюченко Володимир Іліч та Бубен Богдан Сергійович, добре готуючи учнів до олімпіад (із трудового – наші завжди в першій десятці).

В минулому наймолодша учасниця канівських змагань, десятикласниця Катя Покойовець також уже не вперше призер обласного рівня, бо ж її мама й учителька географії, старший учитель Т.І.Бондаренко, постійно дбає про високий рівень знань учнів, гідно продовжуючи справу знаної в районі педагогічної династії Бондаренків.

З весни нинішнього року – Катя є Президентом районної організації учнівського самоврядування. Це свідчить про те, що наша учнівська організація  «Берег» - є справжньою школою самостійності для юних.

За підсумками атестації попереднього навчального року вчитель початкових класів Оксана Петрівна Омельчук здобула звання «вчителя-методиста». Це вже шостий методист у нашій школі. Цікаво, чи є більше десь у районі?

Вихованці вчителя музики Михайла Миколайовича Косупи, образотворчого мистецтва Наталії Анатоліївни Стеблівської, фізкультури Володимира Вікторовича Нижника також завжди в призерах: на огляді «Таланти твої, Тетіївщино», на виставках малюнків, а районний кубок із футболу -  теж наш!

Наша бібліотека – краща в районі, одна з кращих в області. Бо ж працює тут знаюча, закохана в свою справу людина – Марія Іванівна Кінзерська. Нинішнього року її розповідь із досвіду популяризації книжкових скарбів визнана кращою в області.

А вчитель історії й початкової військової підготовки Задорожний Олександр Степанович, створюючи справжню музейну експозицію в своєму кабінеті залучає учнів до вивчення історії краю не лише з підручників, походи по рідному краю, туристські подорожі, а ще – участь у розкопках, археологічних експедиціях – уже звична річ для вчителя та його вихованців.

Вже шість років виходить наша газета «Шкільний монітор», нещодавно вийшло аж 30-те число. Це – живий літопис подій, успіхів і мрій навчального закладу.

Зустрічі, «Свято честі школи», «День відмінника» -  це краплини наших традицій та нововведень.

Багатим і змістовним життям живе й профспілкова організація школи. Спільна участь у суботниках із благоустрою, оглядах самодіяльності, відзначені ювілейних дат членів колективу, де завжди активні учасники ансамблю «Чагаряни», - усе це згуртовує, надихає.

… щороку вперше переступають поріг школи першокласники, щоб поринути в неповторний світ під назвою «Моя школа».

Переступають, щоб навчившись тут основ наук, стати в майбутньому водіями, інженерами, лікарями, військовими, бізнесменами і, звісно ж, учителями.

Понад 50 випускників обрали собі цю нелегку, але ж прекрасну професію.

І перші кроки на педагогічній ниві зробили саме в рідній школі свого часу

Фіалко Василь Григорович,

Шмаркатюк Юрій Анатолійович,

Безугла (Шаламай) Людмила Петрівна,

Павлунько Олена Володимирівна,

Кравець (Паламарчук) Лариса Володимирівна,

Возна Наталія Іванівна,

Кера Світлана Андріївна,

Гаврилюк (Гладунська) Наталія Миколаївна,

Же пінська (Шмаль) Олена Володимирівна,

Романюк (Денеж) Надія Дмитрівна,

а з нинішнього року прийняла естафету з рук своєї наставниці Костенко (Іскоростенська) Тетяна Миколаївна, а через 5, 10 , 15  і більше літ, прийшовши в рідні стіни , знову поринули в неповторний світ дитинства і юності.

У справжніх майстрів педагогічної справи зросли в стінах рідної школи директор  Кінзерська (Кучерук) Лариса Петрівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Козуля (Ладняк) Олена Миколаївна, заступник директора з питань виховної роботи Іскоростенська (Костенко) Тетяна Миколаївна, вчитель світової літератури Миколенко (Глущук) Лариса Миколаївна, вчителька географії Бондаренко Тетяна Іванівна.

Добре розпочала діяльність у колективі шкільний психолог Анохіна (Колесник) Оксана Сергіївна.

Не уявляємо сьогодні школи й без золотих умілих рук працівника з ремонту, також педагога за фахом Роюка Павла Петровича, а також медичної сестри Загинайло (Токар) Надії Олексіївни та нашої невтомної трудівниці – секретаря Каткової (Горбанської) Наталії Олександрівни.

За тепло, затишок сердечно дякуєм усім технічним працівникам, а також батькам, спонсорам, усім, хто дбає про наш спільний затишний дім.

Підготувала Тетяна Іванівна Бойко.

 

 

 

 

 

Published in Інфо
Wednesday, 03 April 2013 22:04

Візитка

Комунальний заклад

"Тетіївський навчально-виховний комплекс

"Гімназія - загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів"

Тетіївської міської ради Київської області

 

 

 

 

Назва навчального закладу

Комунальний заклад

"Тетіївський навчально-виховний комплекс

імназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"

Тетіївської міської ради Київської області

Рік заснування

1961

Юридична адреса

09800, Київська область, Тетіївський район,

м. Тетіїв, вул. Володимирська, 1/1

Телефон

(04560) 5-13-97

E-mail

This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Сайт школи

http://tetiiv4school.com.ua

Директор школи

Кінзерська Лариса Петрівна

 

Герб НВК

 

Гімн НВК

 

Нам школи іншої не треба,

Не треба інших вчителів,

Хай спів цей лине аж до неба -

Про рівень знань і творчість днів.

 

Гімназію ми любим щиро,

Наук глибини пізнаєм,

У спорті, творчості, у мирі

Таланти щедро роздаєм

 

Приспів:

 Рідна школо, твої діти

Відкривають шлях до знань,

Мудрі школи заповіти

Є взірцем всіх поривань.

 

Тебе ми любим до нестями,

Тобі даруєм лавр-вінець,

Тут вчителі у день за днями

Запалюють вогні сердець.

 

Хай школа наша зазоріє,

І успіх буде поряд нас,

А за досягнення, за дії

Прославлять люди, скаже час

 

  

Історія школи 

 

 

 У 16 класах НВК навчається 302 учні:

-  у 1 – 4 класах – 123 учні;    

 -  у 5 – 9 класах  – 131 учень;

 -  у 10 – 11 класах – 48 учнів.

 

У старшій школі відкрито такі профілі:

-  філологічний (українська філологія);

- військово-спортивний.

  Методичний запит педагогічного колективу НВК:

«Створення комфортних умов для розвитку креативної особистості шляхом використання інноваційних технологій та методів навчання в закладі нового типу. Включення у навчально-виховний процес дітей з особливими потребами та створення умов для навчання та виховання».


Головними завданнями навчального закладу є:

  1. Здійснювати систематичну роботу щодо реалізації соціальних ініціатив Президента України.
  2. Підвищувати конкурентоздатність навчального закладу в соціумі міста.
  3. Пошук та розробка ефективних методів навчання і виховання учнів, управління навчальним процесом та професійним розвитком педагогів.
  4. Практично  застосовувати  вчителями  школи  вміння користуватись   технічними засобами з метою підвищення ефективності  уроку,  продуктивності  навчання.
  5. Розвивати  в  учнів  стійкий  інтерес  до  пізнання,  бажання  та  вміння   самостійно  вчитися,  займатися  плануванням  своєї  навчальної  праці, пізнавання  джерел  знань,  уміння  оцінювати  їхню  користь,  творчого  мислення,  вміння  аналізувати  свої  помилки,  різнобічного  застосування  знань,  здійснювання  самооцінки.   
  6. Створювати оптимальні умови  для виявлення, розвитку і реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямках: інтелектуальному, творчому, спортивному,естетичному.
  7. Надання  кожному  учневі  освіти  відповідно  до  його  можливостей,     здібностей  та  інтересів; надання можливостей самореалізації, самопрезентації учня в процесі виховання, навчання.
  8. Підготовка учнів до свідомого вибору майбутньої професії.
  9. Сприяти досягненню  учнями  високих освітніх  результатів  на  Всеукраїнських учнівських  олімпіадах, Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах.
  10. Провести  порівняльне  аналітичне  дослідження  за результатами   ЗНО   та  річного  оцінювання   навчальних  досягнень  учнів,  розробити  дієві рекомендації  щодо  усунення  виявлених  недоліків.
  11. Продовжити  впровадження  тренінгового  й  контрольного тестування з навчальних  предметів  щодо  підготовки  учнів  до  ЗНО.
  12. Розвивати педагогічну  співпрацю  сім’ї,  школи  і  громадськості  як  реального  шляху  утвердження  демократизації  та  гуманізації  в  шкільному  житті.
  13. Забезпечувати  сприятливі   умови  для  фізичного розвитку учнів,          дотримування санітарних  правил,  правил  техніки безпеки.
  14. Зміцнювати  матеріально-технічну  базу  навчального закладу; забезпечувати  навчально-виховний  процес  сучасними технічними  засобами,   комп’ютерною  та  мультимедійною  апаратурою.
Published in Інфо
Page 10 of 11

Наша адреса


Київська область
Тетіївський район
м. Тетіїв
вул. Володимирська, 1/1
тел.: (04560) 5-13-97

e-mail: This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

У нашій галереї


Зустріч нового ...