Шановні батьки! Зверніть увагу: змінено реквізити на оплату за харчування: МФО 820172 ГУДКСУ у Київській області, р/р 31555267145136, ЄДРПОУ 41919831. Отримувач: Управління освіти виконавчого комітету Тетіївської міської ради. Платник: ПІП (дитини). Призначення платежу: Оплата за харчування (назва школи, клас).

У нас на сайті

Купить новостройку с отделкой. Где купить однокомнатную квартиру в новостройке? Купить новостройку недорого. Оценка стоимости недвижимости. Какая рыночная оценка недвижимости? Принципы оценки недвижимости. Теплый пол своими руками. Как сделать теплый пол в доме. Монтаж водяного теплого пола. Не включается ноутбук. Скажите почему не включается ноутбук. Ноутбук включается и сразу выключается. Быстрый кредит наличными. Где быстро взять кредит без справок. Оформить быстрый кредит. Топ wow сервера. Где скачать последний клиент wow? Самый лучший сервера world of warcraft. Ленточная пилорама цена. Ленточная пилорама своими руками чертежи. Скачать чертежи ленточной пилорамы. Аренда квартир без посредников. Длительная аренда квартир без посредников и прочих. Аренда однокомнатной квартиры.
Нормативні документи
Методична робота
Структура методичної роботи
Шкільні предметно-циклові комісії
Методичні реалії гімназії
На допомогу вчителю
Сайти і блоги вчителів
Режим роботи школи
Виховна та позакласна робота
Нормативно-правове забезпечення виховної роботи
Кадрове забезпечення виховної роботи
Система виховної роботи
План виховної роботи
Програми виховної роботи класних керівників
Відкриті виховні години та відкриті заходи
Комісія з профілактики правопорушень
Група продовженого дня
Робота з батьками
Профорієнтація
На допомогу класному керівнику
Учнівське самоврядування
Статут учнівського самоврядування
Символіка самоврядування
Лідери ШУППР "Дивосвіт"
Структура самоврядування учнів
План роботи ШУППР
Міністерства інформують
Волонтерський загін
Рейтинг класів
Сторінка психолога
Поради учням
Поради батькам
Безпека життєдіяльності
Нормативно-правова база БЖД
Інструкції, бесіди, пам'ятки, правила
Корисні відеоматеріали
Цивільний захист: варто знати!
Наші досягнення
На допомогу батькам
Сторінка юного автора
Фотогалерея
Відеогалерея
Запитуйте - Відповідаємо!
Зв'язок з випускниками
Зустріч випускників
Дистанційне навчання
ЗНО: Акутально!
Шкільна бібліотека
Профспілка гімназії

Запитуйте - Відповідаємо

­

Поділитись

Патріотичне виховання

 

Електронний щоденник

Привітання

Thursday, 04 April 2013 07:11

Історія школи

ЧЕРЕЗ РОКИ І ВІКИ

(Історія школи в спогадах і документах)

 

Нехай летять собі удаль роки

І швидко змінюється все довкола, -

У кожнім нашім серці – на віки

Дитинства сонячного промінь –

                                      рідна школа …

 

Кожна школа, як і родина, й людина, єдина в світі, неповторна. Адже її життя, стрімкий пульс якого не передати словами – то спільна діяльність багатьох-багатьох людей, кожен із яких приносить сюди часточку свого серця, старання власних рук і розуму. Змінюються часи й покоління, а школа завжди залишається тим потужним маяком, світло якого їх об’єднує.

 

Біографія нашої  рідної школи № 4, яка впевнено перетнула свої перші півстоліття, багата на події, добрих людей та їхні спільні справи. Тож давайте погортаємо її славні сторінки, повернувшись до першовитоків нашого навчального закладу.

 

А праматір’ю нашої четвертої школи стала Снігурівська семирічка, яку в 1953 році було реорганізовано спочатку в Тетіївську семирічку, а згодом – середню школу № 2.

 

 

 1960 року на базі цього закладу було створено дві школи: Тетіївську середню № 2, яка тоді ж перейшла до нового приміщення в центрі міста, та Тетіївську восьмирічну школу № 4, яка поки що залишалася в тому ж одноповерховому приміщені на Снігурівці.

Очолив новостворений заклад Филимон Олександрович Васильченко, справжній ентузіаст освітянської справи, автор першої, на той час єдиної, історії нашого міста, людина дуже доброї й відкритої вдачі.

Через три роки директором школи стала Олександра Олексіївна Петровська, ветеран війни і праці, людина ерудована й наполеглива. Вона також доклала чимало зусиль, щоб згуртувати колектив, створити в ньому добру трудову атмосферу. Добрими помічниками директора стали той же Филимон Олександрович Васильченко, Любов Савівна Слободяник, Антоніна Андріївна Савицька, Яків Денисович Балушок, Таїсія Євдокимівна Швець, Лариса Іванівна Оселедько, Кузьма Опанасович Кучерук, Галина Григорівна Качанова, Онуфрій Аврамович Нечитайло, Олександр Калістратович Слободяник, Костюк Олександр Вікторович.

Хоч приміщення було тісне, одноповерхове, але життя в ньому вирувало: проводилися цікаві лінійки, літературні читання, а на подвір’ї – спортивні змагання.

Діти охоче працювали: вирощували розсаду в парниках, озеленювали територію, посадили чималий сад. Саджанців було брати ніде, тож вирощували самі: пророщували горіхи, щепили дерева – яблуні, черешні.

 Нині вже нема самого приміщення (на його місці виріс торгівельний комплекс «Марія»), а дерева, посаджені ще в середині минулого століття й виплекані дбайливими руками юннатів, радують зір і понині, охороняючи таємниці шкільної історії.

На цих знімках – колишні учні біля стін рідної школи через… аж 50 літ після її закінчення. Вже через кілька тижнів приміщення піде у вічність, а пам’ять серце про дім дитинства залишиться назавжди…

У 1966 році директором школи був призначений Григорій Іванович Фармагей – ветеран війни і праці, який згодом отримав, окрім військовий відзнак, ще й знак «Відмінник народної освіти УРСР». Енергійний, здібний організатор і керівник, він уміло скеровував колектив, сам намагаючись проводити уроки історії цікаво й змістовно.

Саме на його директорський період (а це близько 15 років) випалом аж два шкільних переселення, і колектив успішно справився з ними, в чому немала заслуга дирекції школи. Нині Григорій Іванович проживає у Василькові на Київщині, підтримує зв’язки з нашою школою, яка стала йому також рідною.

Отож на початку другої навчальної чверті 1966 року школа справляє перше новосілля – переходить у новозбудоване приміщення по вулиці Леніна, 86 (зараз там Тетіївське ПТУ). Вчителі та учні дружно взялися за освоєння нової оселі та благоустрій території. Перехожі, дивлячись на них, казали: «Трудяться, немов мурашки на тому бугрі…». Бо ж треба було все розрівняти, посадити дерева, для поливу яких воду носили аж із берега. Це зараз подвір’я утопає в розкішній зелені, а тоді там був пустир. Та вже через рік на території з’явилися волейбольні й баскетбольні майданчики, заяскравіли килими квітників.

На цьому фото бачимо першовересень 1967 року: першокласники з першою вчителькою О.Ф.Прилуцькою та директором школи Г.І.Фармагеєм.

Працювали в дві зміни, але жилося весело: в шкільному коридорі, який правив за актовий, а в негоду й за спортивний зал, проводилися цікаві свята, ранки. Змагалися за кращий санітарний стан класу, часто організовували екскурсії на природу.

Кілька старших учителів пішли на заслужений відпочинок, а їм на зміну прибули молоді спеціалісти: подружжя Тетяна Василівна та Теодор Іванович Сопці, Ганна Панасівна Маляренко. Влилися в колектив уже й досвідчені фахівці: Яків Денисович Балушок та Анатолій Петрович Рачок, під керівництвом якого добре  розвивалася шкільна художня самодіяльність.

Тож можна з певністю сказати, що міська восьмирічна школа № 4 з кожним роком впевненіше набувала ходи.

 (На цьому фото – учні 3 класу з класоводом Луцькою та вихователькою групи продовженого дня Любов’ю Савівною Слободяник),

Восени 1971 року завершено будівництво нового приміщення школи. З того часу це і є наш основний навчальний корпус на Кірова, 1/1. (Хто уважно рахував літа нашої школи, уже, мабуть здогадався, чому це 50-річчя ми відзначаємо дещо з запізненням. Так, це тому, що хотіли об’єднати дві дати: 50 літ утворення закладу й 40-річчя переходу в оцей наш рідний дім, яке й виповнюється саме в ці дні).

Отож новий 1971-72 навчальний рік став не лише часом новосілля, а й справжнім випробуванням на міцність для всього колективу.

Саме того року  «влилося» в нашу школу й Дзержинська початкова школа, де свого часу працювали класоводи Марія Матвіївна Войцехівська, Ганна Денисівна Корнійчук, Лариса Іванівна Оселедько, Марія Федорівна Прилуцька та інші.

Відтепер у цьому приміщенні буде житло для вчителів, а молодші школярики ходитимуть до нової школи, яку з 1 вересня 1973 року буде реорганізовано із восьмирічної в середню.

А поки що йде клопітка робота по обживанню нової оселі: закінчуються будівельні роботи, починається обладнання кабінетів, озеленюється приміщення, облаштовується подвір’я.

Тоді була шестиденка, часто суботники й недільники у вихідні стали для всіх звичайною справою: всім хотілося якомога швидше побачити замість купи будівельного сміття впорядковані доріжки й красиві квітники.

А невдовзі запрацювала й теплиця. Цілі тонни землі, завезені на шкільні ділянки, юнаки розгорнули за два дні (щоправда, довелося пожертвувати грою у футбол).

Тож коли нині ми проходимо шкільним подвір’ям, то варто пам’ятати, скільки праці закладено для того, щоб воно набуло належного вигляду.

Головним ініціатором і талановитим організатором усіх робіт була вчителька біології, наша невтомна Любов Савівна Слободяник. Це під її керівництвом розбивалися ділянки й квітники, садилися дерева.

У теплиці ж вирощували не лише розсаду, а й пеларгонії та запашний бузок до 23 лютого чи 8-го Березня…).

Значну допомогу надавали всі класні керівники. Завдяки великій старанності й умілим рукам учителя трудового навчання Теодора Івановича Сопця швидко було усунуто будівельні недоробки, з’явилися полички, підвазонники, навіть саморобні шафи. Часто колеги зверталися по допомогу й до вчителя початкових класів Івана Трохимовича Калька, який, до того ж, був і першим оформлювачем кабінетів фізики, математики та інших; допомагала в оформленні й бібліотекар Кінзерська Марія Іванівна.

Заступником директора була молода, та вже досвідчена вчителька математики й фізики Таїсія Євдокимівна Швець. Її уроки учні любили за послідовність, намагання використати новинки техніки. Тактовна, дуже працьовита й знаюча, завуч уважно стежила за методичними новинами, прагнучи надати допомогу колегам. Для цього з допомогою Теодора Івановича Сопця обладнала шкільний методичний кабінет, який було визнано кращим у районі. Отож на базі школи часто проводилися семінари, де колеги з інших шкіл переймали досвід.

Сімдесяті роки – час уважного вивчення творчої спадщини видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Тож втілювати в життя його ідеї родинного виховання, розвиваючого навчання, формування творчих здібностей не втомлювались ні педагоги-ветерани школи

Олександра Олексіївна Петровська,

Єва Іванівна Климчик,

Дарія Демидівна Савицька,

Кузьма Іпатович Кучерук,

Любов Савівна Слободяник,

Григорій Іванович Стецюк,

Володимир Михайлович Удовиченко,

Галина Григорівна Черешнюк,

інші молоді колеги – Василь Митрофанович Погонець,

Тетяна Василівна Сопець,

Наталія Володимирівна Козанова,

Тетяна Андріївна Лищук,

Валентина Іванівна Сивука,

Галина Іванівна Ярова,

Віталій Іванович Сенько,

Валентина Василівна Голованчук,

Катерина Іванівна Старик,

Віталій Михайлович Кочевий,

Ганна Панасівна Маляренко,

Валентина Данилівна Люлько.

Згодом – Лідія Юріївна Крушевська,

Володимир Іванович Роюк,

Тетяна Іванівна Бойко,

 Віра Степанівна Мироненко,

Олександра Іванівна Радич,

Володимир Никифорович Маляренко,

Марія Прокопівна Горенчук,

Анатолій Антонович Лях,

Ніна Петрівна Лебединська,

Надія Василівна Безугла,

Володимир Михайлович Грабар,

Валерій Михайлович Шолохман.

Міцний фундамент знань учнів заклали справжні майстри педагогічної праці, вчителі молодших класів:

Ганна Степанівна Заєць,

Антоніна Андріївна Троянська,

Марія Іванівна Фенюк,

Олена Федорівна Прилуцька,

Ганна Іванівна Яковенко,

Олександра Миколаївна Шевчук,

Іван Трохимович Калько,

Валентина Сергіївна Мороз,

Лариса Іванівна Бондаренко,

а згодом Надія Микитівна Середа,

Галина Миколаївна Бондаренко,

Катерина Іванівна Пархоменко,

Тетяна Миколаївна Сенько,

Сергій Петрович Бубен.

Значну допомогу надавали школярам і вихователі груп продовженого дня Софія Максимівна Туренко,

Тетяна Федорівна Калько,

Ольга Андріївна Сосунович,

Галина Степанівна Зінчук,

Ніна Пархомівна Бутенко,

Марія Миколаївна Морокова,

Віра Тодорівна Дука.

Встигали і уроки добре готувати, й керувати суспільно корисною працею дітей, і організовувати змістовне дозвілля як учнів, так і всіх членів профспілки.

1 вересня 1973 року школу було реорганізовано з восьмирічної в середню, а в червні 1975 року відбувся перший випуск двох десятих класів, що значно підвищило статус навчального закладу.

Чільне місце посідав у ті часи військово-патріотичний напрямок виховної роботи. Тож крім традиційних її форм – зустрічей  з ветеранами віни і праці, тематичних зборів піонерських загонів дуже популярними стали в школі огляди-конкурси пісні й строю, гра «Зірниця».

Вчитель військової підготовки та фізичної культури Василь Митрофанович Погонець та його колеги Кузьма Іпатович Кучерук, Володимир Іванович Роюк проводили цікаву позакласну роботу.

В секціях і гуртках працювало багато дітей, ставали призерами районних, а то й обласних змагань. Саме тоді відкрився рахунок на завойовані кубки, грамоти й дипломи.

Добрі спортивні досягнення мала й учительська команда з волейболу, лижного кросу й шахів.

Профспілкова організація школи ніколи не стояла осторонь участі в оглядах художньої самодіяльності.

Хоровий колектив та вокальні ансамблі під керівництвом Василя Гордійовича Кравця завжди радували глядачів добрим, злагодженим виконанням музичних творів.

Тож можна з  певністю сказати, що на початок вісімдесятих наша школа № 4 стала одним із передових навчальних закладів району з неабиякими досягненнями й цікавими традиціями.

Період вісімдесятих приніс у життя дружнього колективу також немало нового цікавого й корисного. З грудня 1980 року директором школи призначено Радич Олександру Іванівну, яка вже встигла зарекомендувати себе як добрий учитель англійської мови, здібний організатор.

Можна з певністю сказати, що на цій посаді чудово розкрився її талант і як педагога, і як керівника великого колективу. Понад 30-річний період її управління школою став часом активного введення в практику нового й прогресивного. Адже директор насамперед прагнула сама й стимулювала інших до вивчення й впровадження передових освітянських ідей.

Методичні відкриття вчених та вчителів-практиків Чабанського, Ільїна, Шаталова, Кузика, Цимбалюк знаходили своє втілення і в роботі вчителів нашої школи.

З ініціативи й за активної участі директора було зміцнено матеріальну  базу школи: поповнено кабінети наочністю й технічними засобами,  повністю оновлено меблі, виготовлено чимало дидактичного матеріалу.

Запровадження нового типу чергування по школі за системою Іванова дало змогу посилити відповідальність учнів за доручену справу, розвинуло співпрацю старших і молодших школярів.

Дирекція школи відійшла від традиційних форм проведення педрад, запровадивши семінари-практикуми, взаємо відвідування уроків та інші форми обміну досвідом. Чимало нового з’явилося і в роботі піонерської та комсомольської організацій: велися щоденники загонів і груп, була оформлена Галерея бойової й трудової слави району, де проводили цікаві екскурсії для школярів та гостей школи члени лекторської групи комсомольської організації під керівництвом військового керівника Герасима Васильовича Бритвіна та організаторів Параскеви Панасівни Скочик, Валентини Василівни Голованчук та Наталії Петрівни Дудченко. Урочисто проходили Уроки миру, вечори вручення паспортів.

Дуже активно функціонували гуртки, особливо – клуб інтернаціональної дружби, велося систематичне листування школярів із ровесниками з інших союзних республік та дальнього зарубіжжя.

Плідно працює шкільна літературна студія, пошукові загони юних географів-краєзнавців, гурток юннатів, «У світі математики», «Умілі руки» та інші.

Значну роботу проводять учителі-словесники з патріотичного виховання юної зміни, запровадивши ще  на початку 80-х щорічне проведення Шевченківських декад, Пушкінських тижнів, Шкільних свят рідної мови.

Крім старших, досвідчених учителів, до цієї справи долучилися їх молодші колеги:

Лариса Петрівна Кінзерська,

Любов Василівна Татарчук,

Володимир Григорович Руденко,

Ольга Григорівна Стецюк,

Людмила Олексіївна Печерська,

Лариса Миколаївна Миколенко,

а згодом – Віталій Юрійович Драчук, Тетяна Андріївна Малярчук.

Дуже багато уваги приділено вихованню любові до рідного краю, естетичному розвиткові школярів, чому значно сприяли туристські подорожі

до Києва, Львова, Одеси, Ялти, Ленінграда, Риги, Волгограда, Севастополя та інших історичних місць.

Зміцнювала колектив і спільна праця на полях та в саду радгоспу «Тетіївський», спільні вболівання за досягнення шкільних спортивних команд, вихованців учителі фізвиховання Роюка Володимира Івановича, Сича Петра Івановича та військового керівника Нижника Юрія Вікторовича.

Завдяки, скажімо, великому захопленню гандболом тренера Роюка саме ця спортивна гра набуває особливої популярності серед наших старшокласників. Команди юнаків та дівчат упевнено здобувають перемоги. Десятки кубків, грамот, дипломів, десятки тих, хто обрав фізкультуру і спорт справою свого життя.

Ось на цьому знімку – відома в Україні гандбольна команда «Портовик»із своїм тренером-випускником нашої школи Олегом Петровичем Сичем, майстра спорту з гандболу, заслуженого діяча фізичної культури і спорту України.

Шкільні заняття кінця 80-х значно відрізняються від уроків у попередні періоди. В практику широко входять уроки-лекції, уроки-семінари, диспути. Та обставина, що в приміщенні школи впродовж майже двох десятиліть було розміщено районну фільмотеку, сприяла активному використанню в навчальному процесі кінофільмів.

Нового рівня розвитку набуває в школі й художня самодіяльність. Учнівський хор, вокально-інструментальний ансамбль, учительський співочий колектив посідають призові місця не лише на районних, а й на обласних оглядах.

Музичний керівник того часу - талановитий музикант і педагог Володимир Якович Завальнюк. Приємно зазначити, що єдина з вихованок учителя Наталія Созанська – сьогодні є  солісткою всесвітньо відомого колективу-хору імені Григорія Верьовки.

Зустрічі з ветеранами війни і праці, представниками різних професій, складання літопису слави району – далеко не повний перелік цікавих колективних справ школярів, які здійснювались під керівництвом чудових друзів та організаторів-піонервожатих:

Дідух Галини,

Варіної Надії,

Сліпого Василя,

Єрмолаєвої Марії,

Венгегрова Володимира,

Панченко Віти,

Колос Світлани.

Шановне товариство!

У доленосні дев’яності зміниться багато – від змісту навчання, появи нових навчальних дисциплін до зміни назв окремих учительських посад. Тож перш, ніж гортати сторінки далі скажемо добрі слова про тих, без чиєї праці шкільне життя неможливе.

Поза сумнівом, найвідповідальнішою після директорської є посада завуча.

У різний час цю важливу роботу уже в цьому корпусі виконували

Таїсія Євдокимівна Швець,

Тетяна Андріївна Лищук,

Дмитро Степанович Щербак,

Тетяна Василівна Сопець,

Віталій Іванович Сенько,

Іван Данилович Сліпий,

Теодор Іванович Сопець,

Петро Миколайович Десятниченко.

Відповідати за дозвілля, організацію суспільно-корисної праці й дозвілля дітей, сприяти розвитку їхніх здібностей. Нелегка, але ж така необхідна праця організатора! Трудилися сумлінно на цій ниві

Григорій Іванович Стецюк,

Ганна Панасівна Маляренко,

Паша Панасівна Скочик,

Олександра Іванівна Радич,

Валентина Василівна Голованчук,

Віра Степанівна Миро ненко,

Наталія Петрівна Дудченко,

Лариса Петрівна Кінзерська,

Тетяна Павлівна Музичу,

Надія Микитівна Середа,

Лариса Володимирівна Мамчур,

Наталія Анатоліївна Стеблівська, а нині їх надбання творчо використовує й примножує шановна Софія Миколаївна Черкас.

Доленосні 90-ті, світанок доби незалежності України, школа зустріла вже на високому злеті своєї діяльності.

В розкладі з’явились нові предмети – інформатика, народознавство, етика й психологія сімейного життя.

Було обладнано кабінет інформатики, оснащено комп’ютерами. Під керівництвом педагогів Лебединського Володимира Валентиновича,

Сліпого Івана Даниловича,

Панасенко Світлани Патрівни,

Усатенко  Тетяни Анатоліївни,

згодом – Бубен Ніни Іванівни,

Бебена Богдана Сергійовича

діти з захопленням опановують інформатику – науку майбутнього. А з нинішнього року – це справа в надійних руках наймолодшої представниці педколективу Сеник Світлани Павлівни.

Звичайними стають уроки-лекції, уроки-семінари, дослідження, презентації, заочні подорожі. Цікавим для учнів стало написання і захист рефератів, курсових робіт. Крім учителів-словеників, цим процесом успішно керують вчителі біології Мироненко, географи Люлько, Аксьонов, Война, Сенько, Задорожний.

На базі школи діє кілька шкіл підвищення педагогічної майстерності для молодих учителів району. Оновлюється база кабінетів, усе більше за межі класів виходить позакласна робота: виставки, вікторини. Значну допомогу у їх виготовлені й оформленні надає вчитель трудового навчання, талановита й сумлінна людина Шолхман Валерій Михайлович.

Вивчення народознавства принесло новий імпульс для співпраці школи з родиною, вивчення історії й традицій рідного краю. Краєзнавчі експедиції, щедру вальні походи, сімейні свята, дослідження родинного дерева, відзначення свят народного календаря захоплювало всіх – учнів, батьків, учителів.

Українські світлиці обладнувались і в класах, і в шкільному коридорі. Ось Дарія Демидівна Савицька показує учням та молодшим колегам процес роботи з веретеном і прядкою.

Ось на цих фото бачимо, як на Покрову, в день відзначення 500-річчя українського козацтва (рівно 19 літ тому) відбувався збір коштів на відновлення хати Тараса Шевченка. Йде жанка по колу – відгукуються козацькі нащадки…

Загалом же вшанування Великого Кобзаря, вдумливе вивчення його спадщини – це єдина з давніх добрих традицій колективу, яка є спільним надбанням усіх – учнів та їхніх батьків, учителів, випускників школи. Вже є чотири, а згодом, у 2014 році, з’явиться п’ятий том відзначення Шевченківського ювілею в школі.

З приходом у школу на початку 90-х на запрошення Олександри Іванівни талановитого й самобутнього художника Миколи Григоровича Рихліцького значно піднявся естетичний рівень оформлення приміщення:  і в коридорах, і в кабінетах, і в виготовленні наочності чи підготовці матеріалів для масових заходів – в усьому відчувалась упевнена рука майстра. А як любили всі спостерігати за роботою художника! Коли на очах з’являлося диво: портрет, пейзаж чи сюжетна картина.

Усім запам’яталась виставка «Мов сестри, Мудріть і Краса крокують в школі поруч», приурочена 60-річчю Миколи Григоровича.

Восени 1996 року ми урочисто відзначили 25-річний, чверть столітній ювілей нашого основного корпусу, а незабаром сталася ще одна приємна подія: молодшим класам було передано приміщення дитячого садка «Носики-курносики», що дозволило значно поліпшити навчально-виховну роботу з учнями.

Педагоги, назвемо їх колишнім теплим словом «класоводи» Калько Іван Трохимович,

Величанська Людмила Василівна,

Борсук Лідія Василівна,

Лавренюк Лариса Іванівна, Омельчук Оксана Петрівна,

донедавна – Павлунько Олена Володимирівна,

Кінзерська Катерина Віталіївна,

Стеблівська Наталія Анатоліївна та вихователі групи продовженого дня успішно здійснювали перехід до роботи з шестирічними: оформили класи, готують наочність, розробляють завдання тощо. А ще ж вони успішно освоїли проект «Крок за кроком».

Необхідність узагальнити й популяризувати нагромаджені зерна досвіду породило ідею відкриття в школі «Світлиці досвіду», де час від часу проходили різні тематичні виставки.

А ділитися ж таки було чим. Одною з перших бере участь у конкурсі «Керівник року» наш директор Олександра Іванівна: перемагає в районному, успішно виступає в обласному етапі, згодом однією з призерок обласного етапу стає вчитель географії Бондаренко Тетяна Іванівна.

Творчо працюють учителі-методисти, Мироненко, Бойко, Сенько Володимир, Сенько Віталій Івановичі готуючи нові матеріали з власного досвіду роботи. Приємно наголосити, що впродовж багатьох років вихованці Віталія Івановича були серед лідерів районних та обласних олімпіад з хімії, вісім із них обрали шлях на хімфак столичного університету імені Шевченка, після успішного закінчення якого стали – хто викладачем хімії в школі, хто працівниками лабораторій. Серед вихованців багатьох наших учителів є чимало тих, хто назавжди залишився закоханим в улюблений предмет, пов’язавши з ним свою долю.

Рубіж століть і тисячоліть запам’ятався нам ще й тим, що наш заклад майже півтора року (2002-2003) називався «Тетіївське НВО «школа-дитячий садок №; 4». Саме на цей час припадає прорив старшокласників до участі в обласних, Всеукраїнських та Міжнародних інтелектуальних змаганнях.

Наші команди – учасниці колоквіумів «Київщина – рідна сторона», «Таланти Київщини», конкурсу-захисту робіт Малої Академії Наук, конкурсу «Мій рідний край», «Об’єднаймося ж, брати мої», спортивних змагань та поєдинків.

А з 2003 по 2007 рік на базі школи діяла обласна школа передового педагогічного досвіду для вчителів української мови й літератури Київщини, якою керували заслужений учитель України Бойко Тетяна Іванівна.

У багатьох виданнях є творчі роботи наших учнів-членів літстудії «Джерело», яка весною нинішнього року відзначила своє 35-річчя.

Учениця 8 класу Юлія Муковоз під керівництвом педагога Валентини Василівни Орлової написала чудове дослідження й увійшла в число переможців Міжнародного конкурсу «Велика Вітчизняна війна в історії моєї родини», добрі досягнення мають і вихованці Тетяни Андріївни Малярчук та Віталія Юрійовича Драчука, який, до того ж, є одним із літописців школи, створюючи багату відеотеку її різнобарвного життя.

Від юних філологів та журналістів не відстають і юні математики: конкурс «Кенгуру», який з ініціативи старшого вчителя Ладняк Олександри Миколаївни набуває все більшої популярності в школі. Учителі Сопець Тетяна Василівна, Рябоконь Катерина Володимирівна також сумлінно допомагають школярам опановувати таємниці цариці наук.

Порадували успіхами й члени команди юних правознавців «Друзі Феміди», посівши ІІІ місце в обласному етапі Рейн-рингу «Підліток і право» (Керівник Сенько В.І.).

Сумлінно трудяться вчителі Павлюченко Володимир Іліч та Бубен Богдан Сергійович, добре готуючи учнів до олімпіад (із трудового – наші завжди в першій десятці).

В минулому наймолодша учасниця канівських змагань, десятикласниця Катя Покойовець також уже не вперше призер обласного рівня, бо ж її мама й учителька географії, старший учитель Т.І.Бондаренко, постійно дбає про високий рівень знань учнів, гідно продовжуючи справу знаної в районі педагогічної династії Бондаренків.

З весни нинішнього року – Катя є Президентом районної організації учнівського самоврядування. Це свідчить про те, що наша учнівська організація  «Берег» - є справжньою школою самостійності для юних.

За підсумками атестації попереднього навчального року вчитель початкових класів Оксана Петрівна Омельчук здобула звання «вчителя-методиста». Це вже шостий методист у нашій школі. Цікаво, чи є більше десь у районі?

Вихованці вчителя музики Михайла Миколайовича Косупи, образотворчого мистецтва Наталії Анатоліївни Стеблівської, фізкультури Володимира Вікторовича Нижника також завжди в призерах: на огляді «Таланти твої, Тетіївщино», на виставках малюнків, а районний кубок із футболу -  теж наш!

Наша бібліотека – краща в районі, одна з кращих в області. Бо ж працює тут знаюча, закохана в свою справу людина – Марія Іванівна Кінзерська. Нинішнього року її розповідь із досвіду популяризації книжкових скарбів визнана кращою в області.

А вчитель історії й початкової військової підготовки Задорожний Олександр Степанович, створюючи справжню музейну експозицію в своєму кабінеті залучає учнів до вивчення історії краю не лише з підручників, походи по рідному краю, туристські подорожі, а ще – участь у розкопках, археологічних експедиціях – уже звична річ для вчителя та його вихованців.

Вже шість років виходить наша газета «Шкільний монітор», нещодавно вийшло аж 30-те число. Це – живий літопис подій, успіхів і мрій навчального закладу.

Зустрічі, «Свято честі школи», «День відмінника» -  це краплини наших традицій та нововведень.

Багатим і змістовним життям живе й профспілкова організація школи. Спільна участь у суботниках із благоустрою, оглядах самодіяльності, відзначені ювілейних дат членів колективу, де завжди активні учасники ансамблю «Чагаряни», - усе це згуртовує, надихає.

… щороку вперше переступають поріг школи першокласники, щоб поринути в неповторний світ під назвою «Моя школа».

Переступають, щоб навчившись тут основ наук, стати в майбутньому водіями, інженерами, лікарями, військовими, бізнесменами і, звісно ж, учителями.

Понад 50 випускників обрали собі цю нелегку, але ж прекрасну професію.

І перші кроки на педагогічній ниві зробили саме в рідній школі свого часу

Фіалко Василь Григорович,

Шмаркатюк Юрій Анатолійович,

Безугла (Шаламай) Людмила Петрівна,

Павлунько Олена Володимирівна,

Кравець (Паламарчук) Лариса Володимирівна,

Возна Наталія Іванівна,

Кера Світлана Андріївна,

Гаврилюк (Гладунська) Наталія Миколаївна,

Же пінська (Шмаль) Олена Володимирівна,

Романюк (Денеж) Надія Дмитрівна,

а з нинішнього року прийняла естафету з рук своєї наставниці Костенко (Іскоростенська) Тетяна Миколаївна, а через 5, 10 , 15  і більше літ, прийшовши в рідні стіни , знову поринули в неповторний світ дитинства і юності.

У справжніх майстрів педагогічної справи зросли в стінах рідної школи директор  Кінзерська (Кучерук) Лариса Петрівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Козуля (Ладняк) Олена Миколаївна, заступник директора з питань виховної роботи Іскоростенська (Костенко) Тетяна Миколаївна, вчитель світової літератури Миколенко (Глущук) Лариса Миколаївна, вчителька географії Бондаренко Тетяна Іванівна.

Добре розпочала діяльність у колективі шкільний психолог Анохіна (Колесник) Оксана Сергіївна.

Не уявляємо сьогодні школи й без золотих умілих рук працівника з ремонту, також педагога за фахом Роюка Павла Петровича, а також медичної сестри Загинайло (Токар) Надії Олексіївни та нашої невтомної трудівниці – секретаря Каткової (Горбанської) Наталії Олександрівни.

За тепло, затишок сердечно дякуєм усім технічним працівникам, а також батькам, спонсорам, усім, хто дбає про наш спільний затишний дім.

Підготувала Тетяна Іванівна Бойко.

 

 

 

 

 

More in this category: « Візитка

Наша адреса


Київська область
Тетіївський район
м. Тетіїв
вул. Володимирська, 1/1
тел.: (04560) 5-13-97

e-mail: This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

У нашій галереї


Свято відмінник...